chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Чекання козачки

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Сонет

Хоч страшно йти опівночі самій,
Вкопаю татар-зілля, коси змию…
І хліб вчиню. Не бійсь, тебе зумію
Діждатися з походу, милий мій.

Та тільки й ти, прошу тебе, зумій,
Живим вернись. Зневіритись не смію.
Я стук копит почую, зрозумію
І стріну на дорозі степовій.

Наставивши долоню до очей,
За дня чекаю… в сутінках ночей…
Й журбою ще не раз переболію.

Щоб не спіткнувся під тобою кінь,
Думок і сподівань не пожалію.
Чекаю, вірний соколе! Прилинь…



Рубрика твору: Тверді форми
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 278
Опубліковано: 21.06.2012 10:42





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи