http://www.chitalnya.ru/

Спека

Максі дозою тепла
Заморила спека літо,
Своїм диханням вогненним
Все живе навкруг пекла
І задуху мов крізь сито
Просівала,
Заливала
Землю жаром незбагненним.

Вже й дебелі лопухи
До землі схилили вуха,
Виглядали хмар з дощами
Їх заквітчані верхи,
Та розхристана задуха
Літо гріла,
Тінь дурила
І ховала між кущами.

Враз десь взявся вітерець
І, нагнавши хмар грайливо,
Холодком війнув довкола.
Хлюпнув пахощі чебрець
В довгождану літню зливу…
Спека вмилась,
В небо звилась
І під зливою схолола


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 24.06.2012 22:03