Червневий етюд |
| В’ється стежка край села, Кличе в поле ген далеко, А на ній червнева спека У пилюку залягла. Завела стежина та В пісню жайвора нехитру, Де ледь чутний подих вітру Плівся стрічками в жита. Яр гадюкою в житах. В тім яру на дні глибоко Два озерця, як два ока, В шелестких очеретах. В їх гладіні голубій Раннє літо колихалось, Ясне сонце посміхалось З-під густих зелених вій. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Лірика пейзажна Опубліковано: 25.06.2012 10:50 |