http://www.chitalnya.ru/

Ода Землі

Безмежного космосу світ,
Глибокого мороку лід…
А на розуміння межі
Чатують закони чужі.
Хтось мудрий усе це створив,
Можливість пізнання закрив,
В спіралі закручує час,
Залякує хаосом нас…
Та космосу
Наперекір
Крізь сяюче марево зір,
Блакитно-казкова здаля,
Летить через Всесвіт Земля.

Дощі метеорів, комет,
Лінійні паради планет,
Пророцтва великі й малі
Погибель віщують Землі:
Віки катаклізмів грядуть,
Кислотним дощем упадуть…
Затягнуть у ядерний вир,
Ніщо не спасеться, повір…
Ніщо…лише
Сплески краси,
У шелесті вітру ліси,
Озера, врожайні поля,
У Всесвіті вічна Земля.

Землянине! В серці зима?
Чи грошей в кишені нема?
Кохання минуло, а зло
У відчай чи в смуток ввело?
Заїла мирська суєта?
Минають як миті літа?
У щасті, чи в хвилях біди
Туди, звідки родом, прийди!
Озоном
Напоєних гроз,
У райдужних блискітках рос
Під зморену пісню джмеля
Тебе приголубить Земля!


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Опубліковано: 26.06.2012 10:22