chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Птеродактиль

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Рожденный ползать летать не может…

В епоху древню мезозою
Між хмар ширяю в небесах,
І крил моїх могутніх змах
Омитий грізних хвиль росою.

Милують зір в небесній сфері
Карбонові ліси густі,
Нема смачнішого в житті,
Ніж ситі риби кистепері.

Я гордий ящір! Та достоту
У небо лину, наче птах.
Хоч птахам сниться лиш в думках
Моя палка жага польоту!

Не знаю, що погибель скоро
Вже наготована мені,
Що вгрузла у морському дні
Гучним прокляттям метеора.

Відбитком на камінні лише
В прийдешнім буде мій кінець,
Й повзучий немічний ссавець
Про мене вірш колись напише.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 498
Опубліковано: 27.06.2012 10:41





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Василь Вишиваний   [llfcbkmdbibdfybq]   Додано 08.07.2012 в 16:43   Рецензія: позитивна

Все минає. Вічна лише поезія людська душа. Спасибі за вірш.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 08.07.2012 в 18:38

Дуже вдячна за відгук! Я чомусь люблю цей вірш про птеродактиля!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи