Культурний коктейльчик
сміттєвих бачків билися за стосик макулатури!
– Так! Де взяла? Поклала швидко!!!
То вся моя макулатура!
– Ти, блін, не матюкайся, тітко!
Огидно чути! Ну й культура!
– Та ти, я бачу, в морду хочеш!
Ну що ж, нарвалася подруга!
– Що там про могорич торочиш?
За мирову? То справа друга!
– Я "Огурєчний" пить не буду!
Лосьйон мене вже не чіпляє...
"Шипр" з тоніком в одну посуду...
Коктейльчик – душу звеселяє.
– На посошок якби ще, звісно,
Ковтнуть спиртяки-чистагана,
Та добре й так! Затягуй пісню.
Ти, бачу, баба непогана!
– Але як ще якого разу
Макулатуру стириш дурно,
Спіймаю і приб`ю, заразо!
Не подивлюсь, що ти культурна!
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Драми у віршах
Опубліковано: 27.06.2012 10:47