http://www.chitalnya.ru/

Старість

На лавці коло хати дід
Сів трохи сонечка спіймати,
А на колінах рідний кіт
Теж умостився подрімати.

Дрімотна пісенька кота
Старому радість дарувала,
Та остогидла самота
Щасливі миті десь ховала.

На лобі зморшки й на щоках,
Мішки незгод попід очима…
Ковінька у слабких руках
Вік додавала за плечима.

Думки з літами в унісон
Ховались за буття горбами,
А дід котячий пестив сон
І мовчки ворушив губами.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика філософська
Опубліковано: 28.06.2012 11:29