chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вітряне

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


До ясеня вітрисько
Берізку ревнував.
Схилитись навіть близько
До листя не давав.

О! Як він міг простити
Їй пустощі малі!
Брутально шарпав віти,
Згинав аж до землі!

Дивуючись відлунню,
Сердито, гірко вив.
Та довго на красуню
Все ж гніватись не вмів.

До стану доторкнувся
І враз… знітився, стих.
Від млості задихнувся
В косах її густих.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 164
Опубліковано: 03.07.2012 10:37





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи