Половинчатий вірш
Що? Жалкувати?! Та нізащо!
А смутку непотрібний хлам
Згодиться для віршів хіба що!
Твого й мого по півжиття
Так незалежно й гордо скніють,
Йдуть пів надій в пів майбуття
Й від зради люто шаленіють!
В розділених на двох думках
Нам важко в помилках зізнатись…
Щемить пів щастя у руках
Благає знову об‘єднатись.
Враз пів цілунку уст п‘янких
Півкроку з небуття зробили
І ждуть пів імпульсів твоїх,
Щоб пів пихи навік розбили.
Підкралась пристрасть навпростець…
Ти знов про щось пусте? Зажди-но…
Хай половинки двох сердець
Зіллються знову воєдино…
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 06.07.2012 09:01