chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Рідний світ

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Знов розквітли у веснах каштани,
Біло сяють свічки з висоти.
Як мене на цім світі не стане,
Так же будуть каштани цвісти.

Літній день, і ромашки повсюди
Розтрусили в траві пелюстки.
І тоді, як мене тут не буде,
Хтось плестиме з ромашок вінки

– Де набрав стільки золота, клене? –
Казку барв в оберемок згребу…
Щедра осінь комусь і без мене
Подарує барвисту журбу.

Вкрила зимонька інеєм віти,
Сніг морозом скрипить щось з-під ніг.
Ще когось, як піду з цього світу,
Чаруватиме іній і сніг.

Не бажатиму, Господи, раю,
Як покину цей світ на біду,
Бо краси свого рідного краю
Я ні в яких світах не знайду.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 1363
Опубліковано: 09.07.2012 10:47





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Василь Вишиваний   [llfcbkmdbibdfybq]   Додано 10.07.2012 в 11:06   Рецензія: позитивна

Як покину цей край на біду.
Яка філософська безодня. Скільки мільярдів вже покинули,
На свою і нашу біду. Захоплений.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 10.07.2012 в 11:20

Вдячна Вам, пане Василю за увагу до моїх віршів!
Мені дуже приємно! :)



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи