http://www.chitalnya.ru/

Рідний світ

Знов розквітли у веснах каштани,
Біло сяють свічки з висоти.
Як мене на цім світі не стане,
Так же будуть каштани цвісти.

Літній день, і ромашки повсюди
Розтрусили в траві пелюстки.
І тоді, як мене тут не буде,
Хтось плестиме з ромашок вінки

– Де набрав стільки золота, клене? –
Казку барв в оберемок згребу…
Щедра осінь комусь і без мене
Подарує барвисту журбу.

Вкрила зимонька інеєм віти,
Сніг морозом скрипить щось з-під ніг.
Ще когось, як піду з цього світу,
Чаруватиме іній і сніг.

Не бажатиму, Господи, раю,
Як покину цей світ на біду,
Бо краси свого рідного краю
Я ні в яких світах не знайду.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика філософська
Опубліковано: 09.07.2012 10:47