Рідний світ |
![]() Біло сяють свічки з висоти. Як мене на цім світі не стане, Так же будуть каштани цвісти. Літній день, і ромашки повсюди Розтрусили в траві пелюстки. І тоді, як мене тут не буде, Хтось плестиме з ромашок вінки – Де набрав стільки золота, клене? – Казку барв в оберемок згребу… Щедра осінь комусь і без мене Подарує барвисту журбу. Вкрила зимонька інеєм віти, Сніг морозом скрипить щось з-під ніг. Ще когось, як піду з цього світу, Чаруватиме іній і сніг. Не бажатиму, Господи, раю, Як покину цей світ на біду, Бо краси свого рідного краю Я ні в яких світах не знайду. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Лірика філософська Опубліковано: 09.07.2012 10:47 |