http://www.chitalnya.ru/

Україна

Люблю тебе, моя Україно,
Любов - не просте слово,
Пишаюся, що я українець
Й українську знаю мову.
Пишаюся я твоіми
Полями, лісами, річками,
Пишаюся я твоїми
Милозвучними піснями.
Піснями, що ненька співає,
Коли маля колисає,
Піснями, що додадуть наснаги,
Бо в них про хоробрість й відвагу.
В них звучать козацькі мотиви,
Козаками ми можем пишатись,
В них співають про Карпатські вершини
І тяготи праці шахтарської.
Пісень на світі багато,
Усіх їх уже не злічити,
Але без пісень українських
Усім нам нічого жити.
Пишаюсь твоіми полями,
Вони - житниця Європи,
Пишаюся нашим хлібом,
Бо вньому труд хлібороба.
Пишаюсь твоїми річками,
Серед них Дніпром і Дністром,
Пишаюсь твоїми озерами,
Які бачу завжди перед сном.
Пишаюся твоїми горами,
Говерла - дві тисячі метрів!
Пишаюсь твоїми лісами,
Дубом, буком й гірською смерекою.
Пишаюсь твоїми морями,
Два брати - Азовське і Чорне,
Пишаюсь твоїми просторами,
Україна - найбільша в Європі!
Пишаюся нашою мовою,
Берегло її кожне покоління,
Рятувало від нещадного нищення,
І лишило жить на Вкраїні.
Пишаюсь твоєю природою
І прекрасними нашими тваринами,
Нумо чути шепіт дерев
Й милозвучні співи пташині.
Україна - як багато в цім слові!
Україно - тобою горджуся,
І не дам сплюндрувати нікому,
Лиш за тебе щовечір молюся.
Люблю тебе, моя Україно,
І завжди буду любити,
А без тебе просто не зможу
На цім білім світі я жити.



Автор: Юрій Демковський
Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Опубліковано: 09.11.2008 11:27