http://www.chitalnya.ru/

Вечірня казка

Скотилось сонце спати у ярку,
Проміння-стрічки заховавши в скрині.
Розвішав вечір синяву хитку,
Низами постелив лякливі тіні.

Та тіні відірвались від землі,
Як клапті сну за вітром полетіли.
Їх сиві пасма в зоряній імлі
Скраєчку неба казку лопотіли.

Без тіней двоє йшли, немов без тіл,
Злітали, зачаровані красою.
А дивна казка ніжилась довкіл,
З очей щасливих капала росою.

І знав він, як ступивши в вись небес,
Кохані очі поміж зір впізнати,
Бо вплуталась у вії чистих плес
Мелодія вечірньої сонати.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 23.07.2012 10:31