chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Хвилі повені

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Зоря вечірня в небі засвітилась,
Світ присмерків позбавивши спокою,
Неждана ніжність раптом накотилась,
В свідомість ллється хвилею стрімкою.

Магічних хвиль незримого полону
Лякаюсь, хоч собі не признаюся,
З душею тріпотливою холону,
І з серцем полохливим болем б’юся.

Від повені тривожного розвою
У соломинці мудрості шукаю,
Та хвиля враз накрила з головою,
В ній розчиняюсь, лагідно зникаю…

Чекала все в підступних снів єлеї
Палким світанком збудженої миті,
Рятуючись від повені твоєї,
В твоїх очей втонула оксамиті.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 524
Опубліковано: 24.07.2012 13:06





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи