http://www.chitalnya.ru/

Барвисті бобові сни

Знов вечір синю барву розчинив
В легкому полохливому повітрі,
А нічка додала барвистих снів
В коктейль із хмар на зоряній палітрі.

У тих барвистих снах який резон?
Примарним щастям з’являться й зникають.
Котру вже ніч дивлюсь про небо сон,
В яке бобові стебла закликають.

Збираюсь ввись і на вітрах стою,
Зіпнувшись в сні на паростки бобові,
Чекаю на земну любов свою
У барвах піднебесної любові.

І п’ю її, магічну, досхочу
Хмелію, не зумівши зупинитись…
З бобових стебел шкереберть лечу
Щоб в дивних барвах ночі розчинитись.

Я дочекаюсь, що б там не було,
І сни не втомляться бобами витись,
Аж поки ти зберешся на стебло,
Щоб сон небесний разом додивитись.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 25.07.2012 22:30