http://www.chitalnya.ru/

Метелик

Бувальщина

На лавці – мама і дитина,
Прийшли у скверик погулять.
Не міг усидіти хлопчина,
Синочок років, може, з п’ять.

Бо, звісно, все було цікаво:
Вертівся в той чи інший бік...
– Метелик! – раптом вискнув браво
І з маминої лавки втік.

– Метелик?! – мама вслід гукнула,
– Придурок! В руки не бери!!!
Та ще й для вірності сипнула
Матюччя поверхів із три.

Синочок зразу ж повернувся
Від замашного матюка.
Під ніс лиш стиха огризнувся:
– Не брав я в руки... (б...дь така...)

І сумно всівся біля мами,
Гуляти більше не хотів,
Бо вже метелик з матюками
У дику безвість залетів.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Драми у віршах
Опубліковано: 25.07.2012 22:41