http://www.chitalnya.ru/

Промінням сонечко ласкаве...

«…Душа світанку світлом зорі розпихає,
Ади – велике і палюче – знов зійшов.
Дивак старезний в поміжхмар’ї позіхає…
У сексі з ніччю, певно, запал охолов.»
Т. Іванів «Колись я вирвусь з бурштинового полону»

Промінням сонечко ласкаве
Красуню ніч залоскотало
Й, подавши любій в хмари кави,
У холод неба тихо встало.

Натхненно день новий стрічало,
Палкою щедрістю світилось,
Але… надвечір заскучало
Й до ночі в лоно покотилось.

Багрянці ніжні розливало
Залюблено, сором‘язливо.
Ніч їх жагою укривала
Й зірками плакала щасливо.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 02.08.2012 10:56