http://www.chitalnya.ru/

Зорепад

Коли крайнеба збіжжя неземне
Потроху починає осипатись,
Втомившись у ліловій млі купатись,
Серпнева ніч колосся осяйне
У тиші жне.

З серпа достиглі зоряні хліба
На землю в ночі падають щокроку…
В обжинках щось попри стерні мороку,
Де ранить стебел скошена журба,
Знайду хіба?

Та все ж ступаю в жнивну таїну
В ласкаві тіні вбраними стежками.
Долоні, вщерть наповнені зірками,
Тобі, мов пригірщ зерен, простягну
З дивами сну.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 06.08.2012 13:00