chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

На зупинці

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Сільська автобусна зупинка
Багато всяких функцій має:
Немов малесенька хатинка
Стрічає всіх і проводжає,

Той сів на лавці відпочити,
Чи може дощик переждати,
Цей став, щоб ляси поточити,
Або об‘яву почитати…

Прийшла сюди і Ковалиха
Провести сина із сумками,
До когось гомоніла стиха –
Ділилась стомлено думками:

– Оце приїхав син у гості,
У місті ще невістка й діти…
Сумки важкі, аж ниють кості…
Та хай везе! А що робити!

Казала б ще про сина свого,
Бо страх хвалитися хотіла,
Але по розкладу з-за рогу
Маршрутка враз прогуркотіла.

– Пойду в багаж сдавать, мамаша, –
Синок промовив на прощання, –
А то тяжолая поклажа.
Звоні почащє! До свіданья!

– Їдь з Богом! – пролунало тихо…
Маршрутка зникла вже за рогом.
Понесла сором Ковалиха,
Більш не озвавшись ні до кого.

Незручно Ковалисі бідній.
Бодай і ворог не діждався,
Щоб раптом син до нього рідний
Чужою мовою озвався.

І людям теж незручно стало,
Десь повно справ у всіх взялося.
Тож кожне в справах тих помалу
У різні боки потяглося.

На лавці тільки рідна мова
Ще довго в самоті сиділа.
Зітхала тяжко, калинова,
Немов заплакати хотіла…



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 198
Опубліковано: 09.08.2012 13:45





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи