http://www.chitalnya.ru/

Читаю я чужі вірші

Читаю в тиші я чужі вірші,
В чужі акорди щастя поринаю,
А мій, такий реальний біль душі
Все не проходить. А чому? Не знаю!!!

Між рим чужих блукаю навпрошки
З цікавістю стороннього невдахи,
І в ніч чужу закохані зірки
Печуть, немов забиті в небо цвяхи.

Комусь рядки ці рідними були,
Як сподівання, найдорожчі мрії…
Гублюсь на грані сприйняття імли,
Проживши мить чужої ейфорії.

Набори слів – веселі чи сумні,
Про щось відважне, мудре чи знаменне
Несуть душевний спокій не мені!
У серенаді ллються не для мене!

Із слів, що впали росами в траву
В палкої ночі зоряну відлигу
Не напишу – душею проживу
Мій вірш, що серце наспіває тихо.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 10.08.2012 12:09