http://www.chitalnya.ru/

Плакуча верба

Елегія

Вербо моя,
Чому заплакана ти знову стоїш?
Вітру жагу
Не помічаєш у косах?
З тобою я
Дощами плачу в трави зранку, облиш…
Мить дорогу
Шукаю в хмарних небесах.

Доле, чому
Такий жорстокий в своїх проявах час?
Зла кривизна
Непередбаченим гнітить…
В сніжну зиму
Край літа осінь сном заманює нас,
Коли весна
В вербових косах шелестить.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 13.08.2012 18:16