http://www.chitalnya.ru/

Дорвався

Майже за Криловим

Ага! Попався? Не діждався й ночі,
Щоб крадене у шлунок свій напхати!
Злодюга сірий! Не примружуй очі!
На корм чужий не сором зазіхати?
Ще мить назад тут бачив повну миску,
Тепер же видно дно, аж сум проймає!
Не соромно, нахабний ти котисько?
Та в тебе, бачу, совісті немає!
Ти що собі, пройдисвіте, надумав?
Щодня мене так об’їдати вдало?
Непроханий мовчав і швидко хрумав,
Поки у мисці корму геть не стало.

Й серед людей ще є “спеціалісти”,
Що слів резонних слухати не вміють,
Бо звикли, бач, з чужої миски їсти…
Під зад штурхнеш – тоді лиш зрозуміють!


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Байки
Опубліковано: 19.08.2012 11:39