Ішло літечко травами
Заклопотане справами.
Вітерцем теплим віяло,
В землю зіллячко сіяло,
В віщі сни розливалося,
Щоб чарівне збувалося.
Огортало все ласкою,
В далеч вабило казкою.
Ткало смуток хмаринкою,
Пахло хліба скоринкою…
З добрих мрій посміхнулося,
Та й пішло. Не вернулося…
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 21.08.2012 10:37