chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Спомини

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Знов дивним сяйвом ніч дурили
Зірки, засіяні журбою,
А з ними дум важезні брили
Знов завалили сон собою.

Ще й, заважаючи заснути,
Між дум тих спомини блукали,
Немов хотіли щось збагнути,
Якоїсь істини шукали.

Ось цей, далекий, про дитинство,
Бабусі казку через роки,
А цей – про перше материнство,
Про діток рідних перші кроки.

Про твір, що в школі ще писала
Так швидко, що аж пальці нили…
Про тих… кому ”вже йду” сказала,
А їм байдуже – не спинили.

Про пиріжки пухкі святкові…
Про злиднів непотрібні клунки…
Весняні пахощі бузкові…
Від щастя п‘яні поцілунки…

Тепер усього й не згадаю
Безсонних споминів параду.
А цей для чого тут, питаю,
Про вже забуту давню зраду?!

Його ж далеко я сховала
За забуття стома замками,
Йому я шансу не давала!
Та… просочився між думками…

Підкинув нащось звичну фразу
”Не перестану жалкувати”,
Пішов, лишивши слів образу…
І ніч пішла… Пора вставати…



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 221
Опубліковано: 26.08.2012 09:49





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Анна Кутир   [annapavlivna]   Додано 26.08.2012 в 20:29   Рецензія: позитивна

Чудово! Читала вірш і усвідомлювала - скільки ж їх є - тих спогадів - приємних і не дуже! А скільки ще буде =))





 
Тетяна Чорновіл   Додано 27.08.2012 в 13:09

Саме так! Приємні і не дуже! Але то наше життя. Куди ж від нього подітися!
Дякую за увагу! :))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи