chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вітряно

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Так вітряно! Несуться в вир
Уривки хмар рвучких,
Їх манить вітер-поводир
Хитким безумством втіх.

Щось таємниче жебонять
Вербових кіс струмки,
Їм вітру дотики наснять
Звабливі казочки.

Зомлів у полум’ї заграв,
В дощах холодних змок,
Знов вітер спокій мій украв
Край осені думок.

Лицем твій подих розіллю,
Заплутаю між вій.
До болю в снах тебе люблю,
Мій вітре грозовий!



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 256
Опубліковано: 28.08.2012 12:08





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Анна Кутир   [annapavlivna]   Додано 29.08.2012 в 01:32   Рецензія: позитивна

Дуже чуттєво! Я б сказала, що вірш для мене більш лірично-любовний ніж пейзажний =) Вітер - як спокусник-руйнівник! Чи то в мене такий період життя.. Хм.. Красиво!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 29.08.2012 в 09:26

Дякую, що помітили! :) Деякі вірші про природу так замішані на почуттях, що іноді не вгадаєш, до якої категорії віднести! От і тут... Іде закохана жінка світом, рвучкий грозовий вітер доторкнувся до лиця так лагідно... Навіяв спогади...
Остання строфа-звернення вже зовсім не до вітру! :))))
Якщо у Вас зараз такий чарівний період життя, то Вам дуже пощастило!
Дуже приємна Ваша увага до моїх віршів! :))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи