chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Байка про спіймане щастя

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Всі дні дурненьке кошеня
Стрибало, дзиґою вертілось,
Бо хвостика йому щодня
Спіймати дуже вже хотілось.

На це дивився кіт старий
Та ще до всього й мудрий дуже.
Він муркнув раптом: – Не дурій!
Хвоста ти нащо ловиш, друже?

Маля озвалось на ходу:
– Мене завжди навчала мати,
Що щастя я своє знайду,
Як зможу хвостика спіймати.

Старий примружився: – В житті
Ловив я хвіст свій теж невдало,
А хитре щастя на хвості
Завжди з-під пазурів тікало.

Та натомившись якось раз,
Пройнявся думкою одною:
Куди б не йшов я, в той же час
Мій хвіст волочиться за мною…

Стрибни хоч вище голови,
Кінець хвоста ти не спіймаєш –
Ніколи того не лови,
Що й так давно у себе маєш!



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 289
Опубліковано: 29.08.2012 10:06





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Роман Звіробій   [romerort]   Додано 29.08.2012 в 19:48   Рецензія: позитивна

але гарний вірш, і такий смисловий...





 
Тетяна Чорновіл   Додано 29.08.2012 в 20:10

Дякую! :)) Правда, в мудрості заслуга не моя! Якось наткнулася в НЕТі на цю притчу, тільки в прозі. Вона мені також дуже сподобалась, тож вирішила написати вірш.
І справді, буває, що шукаємо щось за тридев"ять земель, не розуміючи, що ось воно під носом!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи