http://www.chitalnya.ru/

Перелітний легіт

Ми в лоні страху помирали,
Батьків в тяжкий згубивши час,
Нас добрі люди підібрали,
Дбайливо доглядали нас.

Ми їли з рук, зростали, ситі,
Змогли змужніти й підрости,
Та враз відчули – час летіти!
Бо звуть небачені світи.

У змахах крил нема зневіри
Крізь вир негоди і туман,
Бо знає всі орієнтири
Вожак наш – мужній дельтаплан!

Інстинкту сплеск вплете дорогу
Між серця стукіт в вишині,
Щоб повернутись мати змогу
У край свій рідний навесні.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика цивільна
Опубліковано: 30.08.2012 11:36