http://www.chitalnya.ru/

Пристрасть

Чому ти зажурився,
Мій любий, мій єдиний?
Між хмар тяжких десь дівся
Твій погляд ніжно-синій

Під ночі колисанку
Я в снах тебе шукала,
У любощах світанку
На тебе лиш чекала.

Між мрій моїх збувався
Ти в ласках втіх природних…
Для чого ж заливався
Росою сліз холодних?

Мов щастя ти шалене
В моїй красі світився!
Чому ж, як всі, від мене
Із сонцем закотився?

Ще осінь щось казала
І, сум згубивши швидко,
Коханий день низала
На календарну нитку.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 21.09.2012 15:26