chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Тривожний ноктюрн

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Хмеліє ледь чутним озоном
Світанком цілована ніч,
Та він уже холодом сонним
Мчить хмарам холодним навстріч.

Стривожену видимість пустки
Ніч все ще ятрить холодам,
І тіней налякані згустки
То тут виникають, то там.

У ночі хиткім павутинні
Снують, мов відбитки примар.
Ще ніч переловить всі тіні
Й постелить жмутками між хмар,

В них стихне й сама наостанку,
Прогнавши зірки навсібіч.
Про те у обіймах світанку
Мовчить зачарована ніч.

Їй ніжних бажань не забракло,
Лиш слізки роси видають.
Та й ті з вій заплаканих спрагло
Джерела цілющі зіп'ють.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 338
Опубліковано: 25.09.2012 13:04





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи