http://www.chitalnya.ru/

Каштанові настрої

В обрамленні вулиць, майданів
З суцвіть перестиглих каштанів
Каштановий вітряний ранок
Кулястим дощем стукотить.
А осінь лунка сумовита,
В туманів серпанках увита,
Із листяних снів-витинанок
В каштанову казку летить.

Бо в холоді ночі схолола,
Ще й пальчик каштаном вколола…
Ой! Нащо каштанам в тумані
Колючі такі кожушки.
За осінню шурхотом листу
Спішу в дивну казку імлисту,
Туди, де сховались останні
Туманів тягучі струмки.

Та в барвах каштанових казки,
Мабуть, не судилося ласки.
Рвучке щось віщують, знаменне
Осінніх вітрів кураї.
У казці набридлій блукаю,
Вглядаюсь у вітер, чекаю…
Що зринуть з туману до мене
Каштанові очі твої.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Опубліковано: 27.09.2012 17:04