chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Палає ліс в осінній млі

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Палає ліс в осінній млі,
Немов мелодія, лунає.
Зайди лиш – прикрощі малі,
Й великі болі поглинає.
Про час не знає.

Хоч незворотній часу плин,
В незмінності своїй жорстокий,
Звучить мелодія хвилин,
Зливаючись у літ потоки.
Ще чутна поки….

Заломлене крізь часу призм,
Життя твій вік тобі мудрує,
Та запустив хтось механізм,
Який закінченість дарує.
І так чарує…

Для чого ці думки пусті,
На фоні дивних днів осінніх?
Нема нічого в майбутті
Крім цих останніх митей тлінних.
Красою цінних…

Палахкотить осінній ліс,
Торкнулось полум‘я серденька…
І я горю… Пекуче… Скрізь…
Лиш попелу лишилась жменька.
Зовсім маленька.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 291
Опубліковано: 08.10.2012 15:33





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи