Осінні холоди
Вплела в неба просинь,
Дрижала босоніж у зимних дощах,
Брела по калюжах
У вітряних стужах,
Стікала багрянцем на глоду кущах.
Ступлю в смуту хитру
Підступного вітру,
О, як же дістали душі дрижаки!
Тремтять про щось губи…
Так холодно, любий,
За осінню в безвість брести навпрошки.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 09.10.2012 12:28