Русалка |
![]() Русалкою пірнає в бризках сну Осіння ніч у неба глибину, Пульсуючими зорями вагітну, Квапливо знявши сукню оксамитну В сиво-зелених сплесках полину. Чекай, твій сон легесенько торкну, Хай заснує магічну суть тендітну. Не я! То ніч у терпкість сріблошитну Русалкою пірнає. Чого б це відчувала я вину? Сам заблукав за зоряність рясну, Ступив у виру хитрість непомітну. Ні… Ні, не я ласкавій звабі квітну. То ніч, згубивши сукню затісну, Русалкою пірнає. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Тверді форми Опубліковано: 10.10.2012 13:15 |