http://www.chitalnya.ru/

Жовтневий сонет

Ступає жовтень в золотавій митрі
Володарем казковим по землі,
Дарує осені в туманній млі
Гарячих барв відтінки на палітрі…

Не чує, що морози ранні хитрі
Шепочуть щось про зиму в ковилі,
А роси, мов тендітні кришталі,
Подзенькують світанків сном на вітрі.

Не бійся, жовтню, все що не збулося,
Вплету грайливим шелестом волосся
В казкову пристрасть затишно-руду.

Вдягну осінню золоту сутану,
Крижинкою роси у травах стану,
Листком пекучим з вії упаду…


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Тверді форми
Опубліковано: 16.10.2012 19:51