http://www.chitalnya.ru/

Не плач, осене...

Не плач, не плач, моя осіння поро,
У невблаганній хмарності сумній!
Не бійся, що зимові стужі скоро!
Кохайся! Не здавайся! Шаленій!

Вберися в полум’яних барв пишноту
На тлі небесних збурених глибин,
Рум’янцями торкни звабливу цноту
Накупаних дощами горобин.

Зомлій у листопадах шелестливих,
Жагу їх осягни за кроком крок.
Впади у трави сплеском рос щасливих
І тінню заблукай серед зірок.

Нехай барвистим переляком листу
Тріпоче в кронах буревій-силач,
Вгорнись в туманів магію імлисту,
Не плач, красуне осене, не плач…


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 18.10.2012 13:11