chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Бреду стернею долі

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Бреду стернею долі навмання,
З’являюсь тут, а там ген-ген зникаю…
Вчорашнього в безглузді часу дня
Для чогось вперто, зболено шукаю.

– Тобі ось цей? – питає в мене час,
Зринаючи з минулого безодні.
– Ні, ні, пробач! – знітилась в котрий раз,
Бо цей же так недавно був «сьогодні».

А я шукаю …надцять мрій назад
Забуту часом та не мною дату,
Коли палкий осінній листопад
П’янив пекучим трунком зорепаду.

Барвистим сном палав осінній ліс,
Пророчив долі казку золотаву,
А щедра пані Осінь з-за куліс
Все кликала в закохану виставу.

Мій мудрий часе, зупини свій вир!
Я знаю, вмієш ти дива творити!
Той листопад палає до сих пір!
Дай з ним в жагучих барвах догоріти.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 215
Опубліковано: 19.10.2012 18:54





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Анна Кутир   [annapavlivna]   Додано 21.10.2012 в 22:03   Рецензія: позитивна

А час мудрий і плин свій не зупинить. Бо потрібно рухатися вперед! Чудовий вірш. і такий близький відчуттями.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 21.10.2012 в 23:40

Та знаю, що не зупинить! То був такий раптовий крик душі. Дуже рада, що відчули близько! Дякую!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи