chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

НАШ

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Я давно там обитаю,
В мыслях места нет тоске,
Говорю, пишу, читаю
На великом языке.

И стихи свои слагаю
Я на русском, на родном,
Сомневаюсь, отвергаю,
Даже думаю на нем.

Но порою ... Снова, снова
Что-то мучает ... мене.
На чужiй, здається мовi
В головi щось промелькне.

Рiдна думка, наче ненька,
Вiдкiля ти тут взялась ?
Невеличка, коротенька
I нажахана якась ...

Жду цю думку загадкову :
Плинуть образи, слова ...
Нiби мама колискову
Потихесеньку спiва.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 207
Опубліковано: 21.10.2012 14:32





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Анна Кутир   [annapavlivna]   Додано 21.10.2012 в 21:52   Рецензія: позитивна

Чудовий вірш на чудову тему! Дуже добре і якось так приємно, коли в людині всередині залишається ще щось рідне - таке як мова! Бо то значить, що ще не все втрачено! =) аби тільки частіше воно отак проривалося!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 21.10.2012 в 22:18

Хотіла сказати, що де б не закинула нас доля, ми лишаємося українцями. Хоч дехто, може й забув (не завжди вина у тім його), але він НАШ. І те НАШЕ в ньому повинно прориватися!
Дуже вдячна за відгук і увагу до вірша.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи