chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Почути, Побачити, Пізнати

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Притча

Раз чоловік шепнув думки свої:
– Як є Ти, Господи, до мене озовися…
В ту ж мить святу ліси, сади, гаї
Чудовим співом птаства залилися.

Та чоловік кричав: – Не чую! Ні!
Молив до Бога так несамовито!..
І грянув грім величний в вишині
Та й це не зміг нещасний зрозуміти.

Просив, глухий: – Дай, Господи, мені
Тебе, святого, бачити у славі!
Втім очі не знайшли у вишині
Нової зірки спалахи яскраві!

Глухий, сліпий, розмову далі вів:
– Мій Боже милий, диво дай пізнати!
Пізнати ж в сині так і не зумів
Це диво з див – народження дитяти.

Глухий, сліпий, зневірений, гукнув:
Торкнись до мене, Боже, в мить щасливу!
Спустився Бог і за плече торкнув…
З плеча змахнув метелика гидливо,

Й до неба руки чоловік здіймає:
– Що ж! Мабуть, Тебе, Господи, немає…



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 665
Опубліковано: 28.10.2012 21:52





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Ольга Жук   [LuckyCherry]   Додано 05.08.2013 в 15:38   Рецензія: позитивна

Дуже виразно написано) Як часто ми не помічаємо прекрасного біля себе. Постійно якісь буденні справи заважають нам дихати та спостерігати.... Цей вірш наче ковток свіжого повітря, дякую:)





 
Тетяна Чорновіл   Додано 05.08.2013 в 21:33

Надзвичайно приємно відчути розуміння однодумця! Дякую Вам!



 
Роман Звіробій   [romerort]   Додано 29.10.2012 в 11:25   Рецензія: позитивна

дуже сподобалося





 
Тетяна Чорновіл   Додано 29.10.2012 в 13:14

Дуже вдячна за відгук!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи