chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

В осінніх неприкаяних вітрах

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


В осінніх неприкаяних вітрах
Лишив хтось серце, більше не потрібне.
Ще тепле… Тільки в паморозі хрипне,
Пульсуючи в світанок дикий страх.

Крізь пелену байдужості глуху
Все стугонить щось між поривів вітру
І в падолисту золоту палітру
Розтрушує провин своїх вагу

Якби шукав хто, то могло б знайтись…
Чиє воно? Нікому не цікаво.
Крізь клапани з дощем лише ласкаво
Надії цівка цебенить кудись.

“Він мене любить” – сподівань росток
У холод пробивається невдало….
А може то й не серце трепетало,
А тільки вітром зірваний листок.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 217
Опубліковано: 29.10.2012 17:49





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи