chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Розстріляне відродження

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Кульмінація біди

3 листопада 1937 року стало кульмінацією дій радянського репресивного режиму. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер`ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер`ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.

У честь кривавого якого свята,
Якого чорта юродиві діти,
Цвіт нації взялися розстріляти,
Щоб у Кремлі тирану догодити?

Поспішно склали списки поіменно
І нелюдську розправу утворили,
Щоб кров’ю їх заляпані знамена
Нахабно на параді майоріли.

Душі немає – й нації немає!
Без суду й слідства, чинно й без скандалу
До розстрілу! Осмислиш – жах промає,
Як йшли на смерть, режиму на поталу.

Кричав «УРА» тупий народ совєтський
За сприйняття бездушною межею
Здригнувся важко табір Соловецький
Над України вбитою душею…



Рубрика твору: Лірика історична
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 300
Опубліковано: 03.11.2012 12:02





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи