chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Журавлиний листопад

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Ой, журавлику, друже,
Чом з тобою це сталось?
Твоє крильце недуже
Так помалу зросталось.

В вирій звали останні
Звуки осені з неба.
Ні…В гіркім хвилюванні
“Можна” вище за “треба”.

Про нещастя тужила
Думка квола настирна,
Та в біді не лишила
Зграя, птахові вірна.

Разом полем блукали
В сподіваннях голодних,
Крихти їжі шукали
У заплавах холодних.

Пробний круг над болотом!
Може, маєш вже змогу?..
Плин надії з польотом,
Що на ранок – в дорогу!

Листопадом хвалився
В снах світанок осінній.
В небеса раптом звився
Ключ малий журавлиний.

В напрям теплого раю
У вітрах коливався,
Той, з крилом хворим, скраю
Дуже… дуже старався!

Шляхом віри й відваги
Ген між хмар майоріли.
Дай їм, Боже, наснаги!
Дай їм, Господи, сили…
___________
Якось на світанку раптом побачила незвичних для листопаду птахів у небі. Вибудувавшись у невеличкий ключ, летіли в той бік, звідки я так люблю зустрічати їх ранньої весни.
Прочитала, що журавлі можуть навіть лишитися зимувати у випадку, якщо хтось із них не може летіти. Але тоді їм дуже непереливки! Люди підгодовують…



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 264
Опубліковано: 03.11.2012 20:03





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи