chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Паралельні світи

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Осінній день почався нудно
У хмарній сірості буденній…
А в тому чарівному світі
Крізь незбагненне срібновир’я
Душа світанку зайнялася.

Потроху відмирає листя,
Щоб смІттям долетіти долу…
А там дерева в казку вбрались
І тепле золотаве щастя
Вітрам притишеним дарують.

Знов дощ! Брудні його патьоки
Вологий концентрують холод…
Край того світу ж осінь плаче,
Бо місяця серпом блискучим
Вразила пізній біль розлуки.

Чомусь так калатає серце.
Осіння, мабуть, аритмія…
Там же – розбилося на друзки!
Їх листопад, такі болючі,
Голубить в шелесті кленовім…



Рубрика твору: Білий і вольний вірш
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 241
Опубліковано: 12.11.2012 18:32





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи