Новосілля
Усе ж здійснив прадавню мрію!
Я маю дім коло Дніпра,
Від щастя просто аж дурію!
Спішив – і до морозу встиг!
Хоч трохи в цім житлі й затісно,
Зате в своїх хоромах сніг
І стужа не злякає, звісно!
Лежанку змайстрував містку,
Приладив столик для дозвілля,
Ще й пива пляшечка в кутку –
Сьогодні справлю новосілля.
Прилити треба! Щоб житло
Добром і правдою служило.
Та що це зверху загуло?..
І очі в тьмі запорошило.
Задухи зболена межа…
Спливає в жах думок навала…
У виритій норі бомжа
Дніпровська круча поховала.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Драми у віршах
Опубліковано: 14.11.2012 14:41