Цілунком казки осінь між хмарин
Цілунком казки осінь між хмарин
Летить у далеч в пелерині сірій,
За нею вслід, мов птаство в теплий вирій,
Злітає листя зграями жарин.
Зросивши листяний барвистий клин,
Виводить дощ на вогких струн клавірі
Печаль щемку, розчинену в зневірі
Прощальних, повних холоду краплин.
Захмарених висот здолавши страх,
Й душа листком осіннім на вітрах
В мелодію вплітається імлисту.
А там, внизу, в безладді падолисту
Крізь власних тіней доторки чужі
Кудись чвалає тіло без душі.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Тверді форми
Опубліковано: 15.11.2012 15:02