http://www.chitalnya.ru/

Ця тиха ніч...

Ноктюрн

Ця тиха ніч, насичена тобою,
В осінній холод сторожко зайшла,
В ній, дивних снів огорнена габою,
Мов спраглий подорожній водопою,
Живильного шукаю джерела.

А ніч сочить туманом невагомим
Вразливі сподівання пізніх втіх.
Чи шостим відчуттям, чи може сьомим
Нічним казкам повірю невідомим,
Зіп’ю тепла з глибин очей твоїх.

З висот мрійливих сумнівів примари
Летять опалим листям до землі…
З яких жалів злетіли аж за хмари?
Чому так зайнялись світанку чари?
Здогадуються зорі в сивій млі

І тиха ніч, насичена тобою.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 18.11.2012 16:04