http://www.chitalnya.ru/

Ну то й що

Ну то й що, що в хмарах зимніх
Осінь болем захлинулась?
Я також в думках нестримних
На простому послизнулась.

Сніг зима трусила звабно,
Мокрим слідом налипала.
Ну то й що? Я теж незграбно
У холодний осуд впала.

Де минуле? Де майбутнє?
В вир ілюзій поринаю?
Ну то й що! Щось вийшло путнє…
Та й пішло. Куди? Не знаю.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 19.11.2012 11:13