chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вечеря

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


В пам'ять про голодомор 32-33 років...

Коли постукав голод в наші двері,
Сестра не знала й зопалу відкрила.
Голодний я, та не просив вечері,
А мама друга Барсика зварила.

Його ж ми зіллям нишком годували
Й коржами жолудевими з сестрою,
Від дідуся голодного ховали
У бур’яні за хатою старою…

Я плакав так… Та мама лиш сказала:
Від голоду він все одно здихає.
Сестра он вже й тарілку облизала,
І про добавку крадькома зітхає!

Не втримався і я – взяв голод гору,
Голодному журба не допоможе.
Не бійся, Барсику, як вмерти вдасться скоро,
З тобою у Раю зустрінусь, може.



Рубрика твору: Лірика історична
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 201
Опубліковано: 21.11.2012 15:00





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи