chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Спасенний товарняк

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Згадане з давньої розповіді рідної бабусі, Царство її Небесне

Про тридцять третій? Ні, про сорок сьомий.
В голодний рік сама з двома дівчатьми,
Бо Прокіп мій з війни не повернувся,
Тож самотужки мала їх спасати,
Хоч старшу й на роботу вже послала.

Сусід Андрей, спасибі, напоумив
Товарняком у Западну поїхать,
Бо там, казав, чогось не так сутужно,
Чи що зміняти, а чи попросити,
То нашим люди добрі помагають.

Ще звечора на станцію зібрались,
Бо пішки, звісно, кілометрів двадцять.
Мороз дорогою рипить в снігах сердито…
– Ялено! Швидше! – все Андрей гукає,
– Розвидниться, міліція не пустить.

Товарняки… Кругом народу повно,
Міліція взялась десь серед ночі.
Гнуть матюки! З перону випихають!
– Не бійся їх, Ялено! Наш спинився!
Дай руку! На даху он місця трохи!

Холодний дах утиканий тілами,
Закутаними в хто яке там дрантя.
А вітер із морозом в вухах свище
І наскрізь через хустку продуває.
– Не спи! Замерзнеш! – штурхани Андрея.

Вже й Западна! Як поїзд хід притишив,
Спинився на якомусь полустанку,
Посипалися люди, наче груші,
Та в бік осель очима лиш світили.
А мерзлі на даху позалишались.

– Подайте, люди добрі, хто що може!..
Все щедрі попадались по дорозі:
Пускали грітись, навіть годували,
Й давали, звісно, хто що міг, в торбину.
Квасолі… Хто ячменю… Чи пшенички…

Верталися з важкенькими торбами!
Раділи! Не страшна назад дорога!
Андрей лиш не доїхав… Злодіяки
Ножем штрикнули і ячмінь забрали,
Уже тоді, як мали доїжджати.

Я ж на ходу з товарняка стрибнула!
Спасла торби і ноги не зламала!
Дійшла додому. Мали трохи їсти
Зими голодної з дівчатами моїми.
Не раз тоді ще їздила просити.

Отак в далекім краї помагали
Те лихо нам, нещасним, пережити.
Ми в Западну голодні і холодні
Крізь страх і заборони добивались,
Спасенними неслись товарняками…



Рубрика твору: Білий і вольний вірш
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 243
Опубліковано: 24.11.2012 18:44





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи