chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Роздуми.

[Петро Орленко]  Версія для друку


Чому так сталося, чому?
Я обійшов тюрму й суму,
Частенько падав,і вставав.
І йшов, і повзав, і літав.
В житті пізнав, чого багато.
Було всього: І горе в хату,
Любові й радості без меж.
І ти була зі мною теж.
Нас доля рано так звела.
За руки взявшися, пішла,
Маленька зовсім, дітвора,
В життя... Шукати там добра.
Де в колії, а де й без неї.
Коли як всі, а де - своєї,
Жили, росли, а там й дитинка.
Щаслива ж в нас була родинка.
Чому ж так сталося, чому?
Тебе вітає дім одну.
Ти там, я тут ось, десь дитина,
Бо в нього вже своя родина.
...Ми не вели війну з тобою,
І не шукали іншу долю,
А ось - самотні на віку.
Чому ж так сталося, чому?

фото з інтернета.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 220
Опубліковано: 03.12.2012 18:56





© Copyright: Петро Орленко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи