http://www.chitalnya.ru/

Світанковий політ в тумані

Закляк спориш грудневий з ночі
У вогкім борошні сніжку,
Промерзлі тіні-поторочі
В кутки сховали суть тремку

Й до ліхтарів повз біле мливо
Метнулись танцювати твіст,
А ті погасли враз зрадливо,
Згубивши сяючий свій хист.

Злетів між хмари вірш невміло
Та й десь пропав в туманній млі,
Лиш у душі щось защеміло
Й росою стануло на склі…

За ним світанок, смутком повний,
Збирає в хмарах промінці
Та б’ється лячно дзвін церковний,
Як пташка спіймана в сильці.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 04.12.2012 14:00